Введення
Сучасний етап розвитку освіти характеризується широким впровадженням в учбовий процес комп'ютерних технологій. Вони дозволяють вийти на новий рівень навчання, відкривають раніше недоступні можливості як для вчителя, так і для учня. Інформаційні технології знаходять своє застосування в різних наочних областях на всіх вікових рівнях, допомагаючи кращому засвоєнню як окремих тем, так і дисциплін, що вивчаються, в цілому. Персональний комп'ютер (ПК) допомагає учням самостверджуватися, реалізовувати свої знання в практичній діяльності, творчо вирішувати учбові завдання. Сьогодні доцільність застосування комп'ютерних технологій в середньому і старшому ланках шкільної системи очевидна. Навики користувача ПК і ринок повчальних програм, мультимедійних довідників, Інтернет відкривають великі можливості самоосвіти. Полегшення доступності бази знань за рахунок застосування засобів мультимедіа і методики дистанційного навчання, що постійно удосконалюються, змінює ролеву функцію вчителя в освітньому процесі. Роль вчителя як носія і розповсюджувача інформації відходить на другий план, а домінуючою стає роль інтерпретатора знань. Головним стає навчити користуватися новими знаннями, правильно упровадити їх в інтелектуальне середовище тих, що навчаються, сформувати стійкі навики практичного застосування знань, розвинути на їх основі розумові і творчі здібності учнів, забезпечити вихід на вищий рівень освітнього процесу.
Впровадження нових інформаційних технологій в навчання робить вплив не тільки на форму організації учбового процесу, але і на зміст учбового матеріалу.
Між предметні зв'язки функціонують в навчанні, як чинник комплексної дії на особу, на її пізнавальні і етичні сторони, як чинник її всебічного розвитку. Вивчення кожної учбової теми включає ті або інші види зв'язків з іншими шкільними дисциплінами. Використання інформаційних технологій на загальноосвітніх предметах - актуальне завдання.
Педагогічні функції персонального комп'ютера в учбово-виховному процесі
Для обґрунтування ефективності використання комп'ютерної техніки у якості засобу навчання необхідно дати відповіді на наступні основні питання:
1. Які педагогічні функції можуть бути покладені на комп'ютер в учбово-виховному процесі?
2. Якими вимогами слід керуватися при створенні і використанні машинно-орієнтованих навчальних програм?
В наші дні виникли принципово нові умови для реалізації загальних концептуальних установок комп'ютерного навчання, їх конкретизації і практичної апробації. Ці нові умови характеризуються наступними основними чинниками: поява ПК, розширення їх функціональних можливостей, а головне, все більш масове впровадження комп'ютерів в учбовий процес створюють необхідні передумови для забезпечення тривалого контакту кожного учня з комп'ютером, під час якого, власне, і відбувається процес комп'ютерного навчання. Нічого подібного, зрозуміло, на попередніх етапах використання ПК в учбовому процесі загальноосвітніх шкіл, а також профтехучилищ і технікумів неелектронного профілю і бути не могло. Виняток становили лише деякі вузи, що володіли достатніми можливостями для створення належної учбово-матеріальної бази, придбання дорогих ПК, залучення кваліфікованих викладачів і т.д.
Результативність комп'ютерного навчання по різних учбових дисциплінах істотно залежить від рівня комп'ютерної грамотності учнів. Тому сам факт введення масового комп'ютерного всеобучу створює сприятливі передумови і для підвищення ефективності комп'ютерного навчання.
Особливу роль в комп'ютерному навчанні грають програмні і технічні засоби машинної графіки. По суті, ці засоби дозволяють зробити малюнок об'єктом спілкування вчителя, учня і комп'ютера.
Накопичений практичний досвід дозволяє з належним науковим обґрунтуванням підходити до подальшого поглиблення і конкретизації теоретичної концепції комп'ютерного навчання, що відображає складні, діалектичні по самій своєї суті педагогічні процеси і явища, пов'язані з впровадженням комп'ютерної техніки в учбовий процес.
Один з найбільш істотних психолого-педагогічних чинників, супутніх комп'ютеризації навчання, впровадженню персональних комп'ютерів в учбовий процес, пов'язаний з підвищеною можливістю індивідуалізації учбово-пізнавальної діяльності учнів. Ця особливість комп'ютерного навчання сама по собі корисна, оскільки дозволяє диференціювати трудність учбових завдань з урахуванням індивідуальних можливостей учнів, вибрати оптимальний темп навчання, підвищити оперативність і об'єктивність контролю і оцінки результатів навчання. Такий істотний психолого-педагогічний і дидактичний ефект комп'ютерного навчання, поза сумнівом, сприяє рішенню однієї з найбільш актуальних і разом з тим вічних педагогічних проблем - індивідуалізації учбової діяльності. Вже на першому етапі навчання, в процесі постановки цілей і завдань майбутньої пізнавальної діяльності школярів, вчитель бере участь опосередковано. Безпосереднє пред'явлення завдань учню здійснює комп'ютер. Звичайно, вчитель повинен (в усякому разі, в перспективі) брати найактивнішу участь в складанні навчальних програм, що визначають послідовність дій учня в рішенні тієї або іншої задачі. Але факт залишається фактом: у реалізації найважливішої психолого-педагогічної функції навчання - пред'явленні і, що саме головне, ухвалення учнями цілей і завдань учбово-пізнавальної діяльності - в умовах комп'ютеризації можливий гострий дефіцит безпосереднього спілкування вчителя і учня, живого слова вчителя, яке виконує найважливіші функції: виховну, розвиваючу, освітню. Украй важливо ознайомити учня з конкретними засобами і способами діяльності, направленої на рішення відповідної задачі. Іншими словами, на цьому етапі учень повинен оволодіти методом рішення задач певного класу, зрозуміти його суть і закріпити засвоєний метод рішення в процесі вправ. Немає необхідності доводити, що цей процес і в умовах традиційного (без машинного) навчання проходить складно і при всій значущості самостійної роботи учня вимагає постійного спілкування з вчителем, демонструючого способи рішення задач, що направляє і коректує відповідні пізнавальні зусилля учня. Формально комп'ютер цілком може узяти на себе виконання власне повчальних функцій, не говорячи вже про функції тренувального характеру, орієнтованих на закріплення знань, умінь і навиків.
Проте і на цьому етапі слід зважати на можливий дефіцит людського спілкування, забарвленого емоційно-особовими відносинами і що створює той неповторний психологічний мікроклімат, який у вирішальній мірі сприяє стимулюванню учбово-пізнавальної активності учня.
Проблема емоційності навчання в умовах комп'ютеризації. Емоції - найважливіша характеристика людської особи. Вони грають роль регуляторів людської поведінки, виражають суть людських відчуттів і переживань, визначають етичні якості людини, його відношення до дійсності та його світогляд. Важливість формування у школяра емоційно-ціннісного відношення, до світу і один до одного в процесі навчання доведена численними дослідженнями.
Очевидно, що в процесі комп'ютерного навчання необхідно враховувати ті психолого-педагогічні закономірності, які пов'язані з формуванням відповідних емоцій. В умовах комп'ютеризації учбового процесу особливо важливо зберегти позитивне відношення учнів до життя, відчуття радості від кожного прожитого дня, задоволення результатами своєї учбової, трудової і суспільної діяльності. “Дуже важливо, - писав В. А. Сухомлінській, - щоб дивовижний світ природи, гри, краси, музики, фантазії, творчості, що оточував дітей до школи, не закрився перед дитиною класними дверима” .
